Безбар’єрне майбутнє України
Майже всі види бар’єрів пов’язані між собою, і часто їх неможливо відокремити один від одного. Коли людина з порушеннями зору не може отримати інформацію про те, як проходить евакуація з будівлі – це фізичний бар’єр чи інформаційний? Коли в сільській школі немає інтернету – це цифровий бар’єр чи освітній? Коли людина з інвалідністю не може влаштуватися на роботу – це економічний бар’єр чи суспільний? А раз їх неможливо відокремити один від одного, то й вирішувати потрібно разом.
Робота з впровадження безбар’єрності велась досить давно, але по-справжньому системною вона стала півтора роки тому, після того як перша леді України Олена Зеленська ініціювала спочатку проведення глобального всеукраїнського дослідження щодо бар’єрів, з якими стикаються люди, а потім – і велике міжсекторальне обговорення, яке з часом перетворилася на Національну стратегію за створення безбар’єрного простору в Україні. Сьогодні в межах ініціативи першої леді “Без бар’єрів” реалізуються проєкти, які допомагають популяризувати та втілювати філософію безбар’єрності в наше життя: “Держава без бар’єрів”, “Громади без бар’єрів”, “Бізнес без бар’єрів”, “Культура без бар’єрів”, низка комунікаційних кампаній – задля напрацювання найкращих рішень та практик, аби безбар’єрність стала новою суспільною нормою.
У вас може з’явитися питання: “А що можу зробити я особисто?”. Кожна людина може впливати на діяльність органів місцевого врядування, писати пропозиції та запити, наприклад, якщо у вашій будівлі немає пандусу чи він розташований під дуже гострим кутом. Ви можете розповсюджувати інформацію, наприклад, цей огляд. Ви можете допомогти літнім батькам пройти навчання комп’ютерній грамотності та завести для них сторінки в соціальних мережах.
Ви можете проаналізувати свої упередження щодо вразливих груп та прискіпливо подивитися на свою мову, адже вона проявляє ваші погляди і ставлення, і зрештою навчитися використовувати доброзичливу лексику. Наприклад, почати говорити не “інвалід”, а “людина з інвалідністю”, адже всі ми насамперед люди і фокус маємо робити на цьому, а не на діагнозах.
Не знаєте, яка саме лексика є прийнятною, а яка – ні, та чому? Зазирніть до “Довідника безбар’єрності”!
Це флагманський проєкт першої леді України Олени Зеленської саме для того, щоб люди навчилися спілкуватися з повагою одне до одного.
“У комунікації приховано набагато більше сенсів, ніж нам здається. “Довідник безбар’єрності” допоможе розкрити нові, додаткові смисли, коли в центрі уваги – людина. І це стане першим кроком у формуванні нової етики спілкування.” – зазначає Олена Зеленська.
Насправді, це досить просто – звертатися до людини так, як це комфортно для неї. Не транслювали упередження щодо віку, гендеру чи національності. Поважати одне одного, права та можливості інших людей.
І тоді зусилля багатьох людей на всіх рівнях наблизять те, чого ми всі прагнемо – безбар’єрне майбутнє України!
“Довідник безбар’єрності” https://bf.in.ua