Доброславська громада

Одеська область, Одеський район

Не є злочином дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками

Дата: 25.05.2022 14:01
Кількість переглядів: 330

Через збройну агресію Російської Федерації проти України на тимчасово окупованих територіях держави військовослужбовці країни-агресорки часто застосовують засоби фізичного впливу на громадян України для реалізації власних загарбницьких цілей.

У зв’язку з цим, доцільним буде застосування норм статті 40 Кримінального кодексу України що передбачає відсутність кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти суспільства, держави, або інших правоохоронювальних інтересів, якщо під час скоєння злочину особа перебувала під безпосереднім впливом фізичного або психічного примусу, внаслідок якого не могла керувати своїми вчинками, тобто повністю була позбавлена можливості вільно приймати рішення.

Правоохоронюваними інтересами, яким завдається шкода особою, щодо якої застосовано примус, визнаються:

а) передбачені Конституцією та законами України, а також іншими нормативно-правовими актами права людини та громадянина;

б) охоронювані законом права та інтереси іншої особи;

в) суспільні інтереси;

г) державні інтереси.

Фізичний примус (насильство) – це протиправний фізичний вплив на людину (наприклад, застосування фізичної сили, нанесення удару, побоїв, тілесних ушкоджень, введення в організм різноманітних препаратів тощо) з метою примусити її вчинити кримінальне правопорушення.

Крім того, ще одною ознакою фізичного примусу є непереборність примусу, а саме обмеження фізичних можливостей особи.

Наприклад: охоронця державного підприємства зв’язали, забрали ключі від сейфу та отримали доступ до документів що містять державну таємницю, персональні данні, тощо.

Психічний примус – це погроза застосування до особи фізичного насильства або заподіяння матеріальної або моральної шкоди (наприклад, погроза вбити, знищити або пошкодити майно, поширити відомості, що ганьблять особу, тощо) із метою спонукати її вчинити кримінальне правопорушення.

Психічним примусом визнається:

1) погроза застосування до особи чи її близьких фізичного насильства (погроза позбавити життя, заподіяти тілесні ушкодження, викрасти особу чи позбавити її волі, вплив на особу за допомогою гіпнозу);

2) погроза заподіяння шкоди іншим правоохоронюваним інтересам (погроза знищити або пошкодити майно, розголосити відомості, що ганьблять особу або її близьких).

Але психічний примус не завжди визнається таким, що унеможливлює керування власними діями, тому необхідно враховувати безвихідне становище особи яка опинилася під дією психічного примусу.

Наприклад: касир банку, який грабують видає цінності нападнику під загрозою застосування проти нього вогнепальної зброї.

Отже, зробивши висновки вищевикладеного при застосуванні до особи фізичного або психологічного примусу потрібно враховувати непереборність вчинення кримінального правопорушення, відсутність вибору та волі, а тому особа не нестиме кримінальну відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Результати опитування

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь